Автоматичні об’єкти в Google Ads

Автоматичні об’єкти Google Ads, раніше відомі як автоматичні розширення, система створює та додає до оголошень без участі рекламодавця. Їхня мета полягає в тому, щоб підвищити CTR, конверсії, переходи на сайт і продажі.

Автоматизація може зробити оголошення кориснішим, але власникові бізнесу важливо бачити, яку саме інформацію Google показує потенційним клієнтам. Не кожен текст, адреса чи зображення, знайдені системою, відповідають вашій актуальній пропозиції.

Як формуються автоматичні об’єкти в Google Ads

Для створення автоматичних об’єктів Google використовує:

• ваш сайт, URL якого вказано в оголошенні;
• текст оголошення та об’єктів, створених вручну, насамперед описи;
• ключові слова, додані під час налаштування кампанії Google Ads.

Система аналізує пошуковий запит користувача. Якщо автоматичний об’єкт робить оголошення релевантнішим і збільшує ймовірність кліку, Google може показати його разом з оголошенням. Таке оголошення також може з’явитися на вищій позиції у видачі.

Які об’єкти Google показує автоматично

Деякі автоматичні об’єкти з’являються, коли ви не створили відповідний варіант вручну. Керування такими елементами описане в довідці Google про автоматичні об’єкти на рівні облікового запису.

Що я дозволяю автоматичним об’єктам

Я не вимикаю всю автоматизацію з принципу й не приймаю її результати наосліп. Спочатку визначаю, які типи безпечно формувати із сайту, а потім регулярно перевіряю походження та фактичний текст кожного показаного об’єкта. Якщо система підтягує застарілу умову або надто загальну обіцянку, я виправляю відповідну сторінку або вимикаю саме цей тип, зберігаючи корисні варіанти.

• Додаткові посилання. Вони ведуть на сторінки з інформацією про товар або послугу, яку шукає користувач. Наприклад, за запитом про ціну піци Google може спрямувати людину на сторінку з цінами.
• Уточнення. Система може додати короткий аргумент, що вплине на рішення натиснути оголошення. Це може бути безплатна доставка, 15 років роботи, знижка 30% або святкова акція.
• Структуровані описи. Вони можуть з’явитися, якщо ви не додали їх вручну. Для запиту про брендові кросівки Google, наприклад, може взяти із сайту перелік брендів взуття в магазині.
• Телефон. На мобільному пристрої користувач може зателефонувати натисканням кнопки, а на комп’ютері побачить номер, який потрібно набрати.
• Застосунок. Посилання допомагає клієнтові одразу перейти до мобільного застосунку, хоча не кожному рекламодавцеві це потрібно.
• Місцезнаходження. Google може взяти адресу організації із сайту, показати її в оголошенні та запропонувати маршрут у Google Картах. Якщо у бізнесу кілька точок, перевіряйте, чи відображається потрібна адреса.
• Назва компанії та логотип. Їх краще налаштовувати вручну, щоб аудиторія бачила саме ту інформацію, яку ви обрали.
• Динамічні зображення. Система підтягує їх із сайту. Переконайтеся, що ці матеріали відповідають правилам сервісу та пройдуть модерацію.

Об’єкти повідомлень є окремою бета-функцією. Їх налаштовують вручну, вибираючи підтримувану платформу та контактні дані. Вони не належать до автоматичних об’єктів на рівні облікового запису.

Контролюйте не лише тип, а й фактичний зміст автоматичних об’єктів. Якщо інформація допомагає кампанії, її можна залишити. Якщо вона нерелевантна або погіршує враження про бізнес, продукт чи пропозицію, вимкніть саме проблемний тип.

Загальну логіку ручних і автоматичних форматів, а також місце кожного з них у кампанії дивіться в матеріалі про об’єкти Google Ads та їх налаштування.

Якщо хочете перевірити, які автоматичні об’єкти допомагають вашій рекламі, а які спотворюють пропозицію, почніть із розбору їхнього тексту та статистики показів.

Як вимкнути автоматичні об’єкти в Google Ads

У Google Ads відкрийте «Об’єкти» в меню «Кампанії», далі таблицю зв’язків Associations. У меню з трьома крапками виберіть Account-level automated assets. Відкрийте наступне меню з трьома крапками та виберіть Advanced settings. Укажіть тип для вимкнення, додайте причину та збережіть зміни.

У розділі «Об’єкти» також можна переглянути CTR, кліки, покази та середню ціну за клік, або CPC. Спочатку оцініть статистику, і лише потім вимикайте об’єкт. Інакше разом із невдалими варіантами можна прибрати корисні.

Автоматичні об’єкти, на зміст яких не можна вплинути

Частина автоматичних об’єктів формується з інших джерел, тому рекламодавець не може налаштувати їх вручну. До них належить рейтинг продавця, який Google формує за даними Google Customer Reviews, підтримуваних партнерів зі збору відгуків та дослідницьких оцінок Google або його партнерів. Перелік джерел наведено в довідці про рейтинги.

Рейтинг відображається зірками з максимальною оцінкою 5. Для текстових оголошень потрібні сукупна оцінка від 3,5 та відповідність домену сайту. Google має зібрати достатньо придатних відгуків із відповідної країни за останні 24 місяці. Більшість продавців отримують рейтинг після 100 або більше відгуків, але потрібна кількість різниться. Інший шлях до відповідності вимогам: дослідницька оцінка Google або його партнерів. Виконання умов не гарантує показу.

Чекліст перевірки автоматичних об’єктів

Зіставте показаний текст і сторінку переходу з актуальною пропозицією на сайті. Виправте застарілу інформацію та підготуйте ручний об’єкт там, де потрібне точне формулювання.

Оцінюйте статистику разом із фактичним змістом. Метрики показують результат оголошення під час показу об’єкта, але не виокремлюють вплив саме цього об’єкта.

Якщо автоматичний тип спотворює пропозицію, вимкніть його в налаштуваннях. Продовжуйте перевіряти корисні типи: початкове налаштування не замінює регулярного контролю.

Коли це НЕ працює

Не намагайтеся керувати вручну тим, що Google формує з незалежних даних, наприклад рейтингом продавця. Для інших типів повне вимкнення всієї автоматизації теж не є універсальним рішенням: корисні автоматичні та ручні об’єкти можуть показуватися разом, причому система частіше віддає перевагу ручним.

Кращий підхід полягає в контролі. Коли є вибір між точним ручним формулюванням і текстом, який Google добирає автоматично, варто підготувати ручний об’єкт. Автоматичний тип вимикайте лише тоді, коли його фактичний зміст нерелевантний або шкодить пропозиції.